Наталя: Багато хто з моїх друзів, коли дізналися, що я вагітна, неймовірно дивувалися, адже я завжди була проти вагітності... Я ніколи не розуміла, для чого це робити. Жити потрібно заради себе, будувати свою кар'єру, втілювати мрії в життя. А вагітність висмикує тебе з твого графіку з того життя, яке сама собі створила. Ти не знаєш, що буде завтра, ти не можеш планувати, ти стаєш залежною... в моєму житті є багато прикладів, які дали зрозуміти, що вагітність - це не затяжна болячка, а діти це не рип'яхи, від яких не можеш відчепитися протягом десятків років. Отож, чому не спробувати подарувати життя комусь, дати усі ці знання, що здобула і здобуваю. Дати ту любов і ласку, яку давала та дає й надалі мені моя мама. Потішити усіх бабців і дідусів, які вже більше 5 років чекають на правнуків. Здійснити мрію мого чоловіка і народити йому дитинку.
Христя: Моя вагітність розпочалася в Німеччині, потім завітала на місяць в Україну і от тепер продовжується на Святій Землі. Тут вона і завершиться народженням малючка в березні 5775 року за єврейським календарем, тобто 2015 року за нашим:) У всіх країнах я встигла зробити узд і здати кров:) Почуваюсь прекрасно, готую варення з зірваних біля дому кумкватів, поки в Україні перший сніг. Ніщо так не гріє душу, як святкова зима, що насувається, коли всі родичі і друзі мерзнуть, а ти ні:))) гг.
Ярка: Завжди мріяла жити в теплих краях...і от тепер я в Іспанії на острові Майорка. І чомусь завжди вважала, що доцільніше було б святкувати Різдво не в січні, а в грудні...от цього року вперше і спробую це:) (як любить повторювати Ярема - всі мрії здійснюються)). Місто вже все в різдвяних декораціях...хоч для мене воно і смішно виглядає на фоні пальм і людей у футболках:) Тут я поки не займаюсь нічим мудрим і серйозним (крім мовних курсів), але скучати нема коли...бо вже в квітні наша сім'я стане більшою :) Видається, що є ще так багато часу...але насправді впевнена, що він пролетить дуже швидко :)
