Сьогодні у нас нудний, але важливий пост - про щеплення дітей! Як воно виглядає в Іспанії, Ізраїлі та Україні читайте далі...
Наталя:
Що я знала про щеплення? Лише те, шо одне
з них залишає цяткоподібний слід на все
життя, в моєму випадку це слідище схоже
на післяопераційних шов. Тепер я знаю,
що це слід від вакцини БЦЖ. Це щеплення
повинні робити у пологовому та на час
народження Яреми вакцини не було...
Добре, що Львів, то є Львів, тому по
прибутті вакцини у наше місто, знайомі
одразу нас повідомили і на руці малечі
з'явився рубець. Наш пупс адекватно
відреагував на процедуру, злегка крикнув
і одразу заснув. Та от наступного дня...
він перестав какати (наш педіатр не
пов'язувала це з вакцинацією, тому
прописала багато ліків - дюфалак, дамрид,
біо-гая) і натякнула на моє "неправильне"
харчування. Та ні сиропи, ні моє дієтичне
харчування малому не допомагало. Довелося
вводити кардинальніші міри - свічки та
спринцівки. І ось так, майже два місяці
я впихала в попу нашого малятка
різноманітні предмети. За той час без
стимуляції він какав лише декілька
разів... Комаров говорить, що проблеми
з випорожненнями припиняються після
введення прикорму. Ото ж наш Ярема окрім
смаку молока та меду пізнав ще яблучне
пюре, яке допомогло не лише з випорожненням,
а й з білим нальотом на язиці - молочницею
(рекомендовані лікарем засоби - содовий
розчин та кандит не допомагали). На
початку 2-го місяця малому зробили
щеплення від дифтерії, яке повторно
проведуть ще двічі. Наразі, ми плануємо
робити усі щеплення на які нас скерують,
вважаю, що краще перестрахуватися і
позбавити малечу від хворіб.
Ярка:
До народження Алекса я поняття не
мала про всякі вакцини і все що з ними
зв'язане. Хоча, чесно, зараз мало що
змінилось:). Ще колись у Львові чула тільки,
що багато хто проти щеплення і це
може бути небезпечним для дитини...але
чому і через що - так і не розібралась.
Наразі вибору вакцинувати синочка
чи ні у мене ще не було. Під час планових
оглядів у педіатра лікарі самі все
вирішують! Є певний календар щеплень,
якого і потрібно дотримуватись. Іспанських
дітей вперше вакцинують у 2 місяці, потім
у 4, 6, 12 і 18 місяців, а потім вже коли їм
виповниться 3, 6, 12 і 14 років. Перший
укол (в стегно) мій Алекс отримав в
червні, коли мав 2 місяці. Це була вакцина
від дифтерії, поліомієліту, коклюшу
та гепатиту В. Бідолашний так плакав
і, певно, дуже образився на медсестру,
бо ще довго схлипував і не міг заспокоїтись.
Кілька днів тому, у 4 місяці, синочка
ще раз вакцинували. На цей раз від
того всього, що й раніше, плюс від менінгококу. Налаштувалась знову
довго його заспокоювати від плачу, але
він на 2 уколи тільки незадоволено
скривився і все...мужик! :) Лікарі
попереджували, що в дитини може піднятись
температура після щеплення, тоді треба
дати парацитамол; а якщо місця, куди
кололи, спухнуть - треба прикласти лід
чи щось холодне...але все минуло
невідчутно. Наступне щеплення
заплановане аж на жовтень, коли йому
виповниться 6 місяців. Але таки є одна
вакцина "на вибір". Від пневмонії. Якщо
я вирішу, що хочу, аби Алекса
вакцинували - мушу сама купити
вакцину і прийти до лікаря, щоб вколов
її. Бо усі обов'язкові щеплення є
безкоштовними. Тож зараз треба добре
всіх розпитати і дізнатись чи потрібно
ії...маю ще місяць на роздуми.
Христя:
Почну з того, що в Ізраїлі я сама щепилася,
на 35му тижні вагітності - від дифтерії
та коклюшу, аби малявці передати захист
від цих хворіб на перші два місяці життя,
поки її саму не вакцинують. Я довго над
цим думала - робити щеплення чи ні,
збирала інформацію, питала знайомих,
прочитала купу літератури та думок
експертів і вирішила таки не робити,
але в кінці мене скорила вагітна знайома,
яка це щеплення зробила. Після її візиту
на другий день я подзвонила і записалася
на ту прививку і якраз встигла зробити
її. Такшо хух. Три дні поболіла рука, ото
й всі симптоми які я мала, хоча комусь
буває гірше - підпухає місце уколу чи
з'являється температура. Так само мені вагітній казали тут щепитися від грипу, але я цього не зробила. Але от коли чоловік мав ГРВІ то мене сімейний лікар трохи насварив за це і тиждень я жила в іншій кімнаті окремо і навіть носила маску:) Тим не менше,
я веду до того, що щепленнями почала
цікавитись паралельно з іншими темами
про вагітність, немовлят, ГВ і тд. Це
все-таки дуже відповідально, приймати
рішення від чого щепити свою мацьопу,
а від чого ні. Але більшість мамусь-противників
щеплень в нас в Україні проти тому що
вакцини не якісні і не відомо з яких
країн походять, а тут все-таки з цим все
дуже чітко. Тому в Ізраїлі я вирішила
робити доні всі щеплення, окрім вітрянки
бо то вже якось занадто гг. Перше щеплення
Дзвінці зробили ще в пологовому – від
гепатиту Б, далі в 1 місяць другу дозу
від гепатиту, потім у 2 місяці нам зробили
2 укольчика - від дифтерії та поліомієліту
та від якогось пневмококу, плюс Дзвінка з'їла гель проти ротавірусу, тобто
кишкового грипу. Цього можна було не
робити, але ми зробити. В 4 місяці знову
те саме – два уколи і гель. Потім ще в 6
місяців та в 12. У 18 місяців тільки від
гепатиту А, а потім вже у 2 та 6 років, але
нас вже тут не буде. Наразі тфу-тфу-тфу
малявка дуже добре переносить прививки.
Вперше мала трохи температуру один
вечір і все, інші як і не було. Від
ротавірусу у дітей понос з'являється,
але хух, Дзвінці ніц не було. Ну звісно під час уколів Дзвінка ридає сильно, перший раз її тримав на руках чоловік, а потім вже я, то так неприємно. Скоро нас
чекають прививки в 6 міс, тож сподіваюсь
все буде так само добре. Прививки нам
робить медсестра, маємо графік візитів
до неї. Всі вакцини мені показує, звертає
увагу на термін придатності і я їх
фотографую, бо раптом буде зле то шоб
знати що малій вкололи. Отаке у нас.
стосовно какання - в нас теж виникла така проблема в двохмісячному віці. Я строго слідкувала за харчуванням, але це не дуже допомагало - какав стабільно раз на 3 дні. Наш педіатр виписала ентерожерміну, яку треба було давати з грудним молоком - буквально за три дні все в нас нормалізувалось і більше таких проблем не було. Ще за часів колік я читала багато інфи, що треба вставляти дитині газовивідну трубочку, але той самий Комаровський це не рекомендував. Тому я б напевно не ризикнула робити спринцівки, читала, що організм звикає, що йому не треба старатись і процес дефекації відбувається сам собою. Не знаю, наскільки це правда. Сподіваюсь у вашого Яреми вже все налагодилось)
ВідповістиВидалитиЯ теж читала, що стимуляція - тотзле, бо може викликати звикання, але коли малюк не какав по 4-6 днів, інших варіантів не було(((
ВідповістиВидалити