Знову зміни!

У всіх нас чергові зміни. Христя вже стала мамою, Ярка проходить останні обстеження в лікарів і вся в очікуванні пологів, Наталя ще має трохи часу в запасі, але має не менше змін. Нам всім хочеться описати свій стан, тож про це далі.

Ярка: Після слів лікарки "ну, побачимось через тиждень...може, вже з бейбіком прийдеш" починаєш розуміти, що "свято наближається":) Моя попередня дата - 8 квітня...але це може статись і через тиждень-два, і вже завтра, наприклад! Я вже і чекаю цього дня, і боюсь водночас. Хоча зараз більше лячно не за самі пологи, а як воно все почнеться і де застане. Зараз якось посилено дослухаюсь до організму, щоб відчути чи то не вже-вже, але якісь трохи інші відчуття - це, швидше за все, самонавіювання. Наразі якихось суперзмін немає, хоч люблю відкладати все до останнього дня, але вже навіть маю майже все, що потрібно буде в пологовий. Чоловік просить малявку почекати ще трошки, бо зараз має напружений графік на роботі...але не впевнена, що для нашого синочка це буде важливим аргументом, якшо він нарешті вирішить появитись на світ:) Щодо медичних оглядів за останній час - то мала УЗД ще на початку березня. Але за цей час і вага дитини, і розміри вже точно змінились. Також здавала аналіз крові, аби впевнитись, що під час пологів можна буде просити епідуральну анестезію. Можна! Хоча вперше за всі ці місяці мені приписали залізо в таблетках і порадили їсти більше сочевиці, горіхів і гранатів, аби підвищити рівень гемоглобіну (він не критичний, але, певно, через те, що не їм м'яса, став трохи нижчим, ніж був ще восени і взимку). А все решта в мене прекрасно, як і раніше. Серед "вагітних причуд" - тепер кайфую від всяких мил/гелів/шампунів і всього шо піниться:) В магазині тяне до відділів зі всякою хімією; душ завжди приймала дуже швидко, тепер можу дооовго насолоджуватись напіненою губкою; руки мию довше і частіше, бо можна "побавитись" мильними бульбашками, навіть миття посуду тепер приємне, сподіваюсь, це не скоро мине :)

Наталя: Якби мені було за п’ятдесят, то я б говорила: «Ех, не ті вже роки…», та на 31 тижні вагітності – «ех , не ті вже місяці…». Раніше вважала, що до кінця вагітності зможу літати по Львову у справах і не відчуватиму жодної втоми… Та зараз, я як старенька бабця, котра ледь по сходах піднімається. Але я й досі продовжую отримувати купу задоволення від свого стану. Випадкові зустрічні ставляться до мене по особливому, пропускають у чергах, звільняють місце у транспорті, бабці на базарі роблять знижки та продають лише найсвіжіше. Це все не може не тішити. Тож користуючись своїм «золотим пузом» вибиваю усі можливі знижки та необхідну інформацію для себе та по роботі:) От звикну, а потім що, постійно доведеться бути вагітною?:) На 7 місяці вагітності я вже набрала 8кг, 1,600 з яких важить мій гарбузик-синочок. В цей період він мега-активний, товче мною постійно протягом дня і ночі. В кінці 6-го місяця, постійно почувала втому, бо прокидалася посеред ночі і не могла заснути до ранку. Та, на щастя, тепер сплю спокійно, якщо не враховувати 5-ти разових пробіжок до вбиральні щоночі. Залишилося ще два місяці, та мені здається, малого побачу на декілька тижнів швидше. Він доволі непосидючий, тому явно не зможе так довго бути в неволі:)

Христя: В мене змін найбільше, напевно. Тепер маля не в пузі, а в мене на руках. Іноді я впізнаю доньчині рухи, зараз вона так само брикає ніжками як і в мені. І взагалі рухів в животі бракує, іноді як шось булькне я згадую як то було. З останніх вагітних змін можу додати звісно відчуття очікування пологів, було лячно що вони почнуться ось вже, ааа і як то буде. Живіт до останнього мене не турбував, я спокійно могла спати на спині і багато ходити. Донька важила на 38 тижні 3200 грамів, народилася 3156, я сама на тому терміні втратила 500 грамів, що типово перед пологами. Загалом зараз півтори тижні після родів моя вага така ж як і до вагітності. Ну і так, з головних змін зараз це я мама, я годую грудьми (вони трохи збільшились нарешті), я навчилася одягати дитину, тримати правильно і міняти підгузники. Малявка вже навіть втигла за цих півтори тижні підрости на 1 см, гг. Ми разом вчимося і звикаємо одна до одної. Загалом, підсумую - моя вагітність не встигла мене втомити, я б ще походила кілька місяців гг:)