Вибираємо ім'я та хресних!

 

Хоч ми ще вагітні, пора вже думати про майбутнє наших малюків - ні, не про садок чи школу, а про такий важливий вибір імені для дитини та підбір хресних батьків. Це, виявляється, зовсім не просто. Ділимося думками з цього приводу далі...

Ярина: Навіть раніше, коли говорила з кимось як би я назвала колись своїх дітей - то я уявлення не мала як. Насправді нема якогось такого імені, яке б мені дуже-дуже подобалось. Хоча для дівчинки в мене є кілька варіантів...але в нас буде синочок. І ми досі не придумали як його назвемо. І мало того, що нема якихось хороших варіантів, так ще й потрібно вибрати таке, щоб гарно звучало і в Україні (сподіваюсь, ми частенько там буватимемо), і в Іспанії (бо йому тут жити), і в Аргентині (там вся родина мого чоловіка) :) Тому наразі обдумуємо якесь таке ім'я, яке б однаково (чи схоже) звучало в усіх цих країнах. Наприклад, Алехандро (Олександр) чи Марк (Марко).....досі ще немає переможця у нашому списку імен :) З хрещеними ніколи не думала, шо будуть якісь проблеми. Хоч не маю мільйона друзів, але кілька близьких коліжанок, які б гарно підійшли на роль хрещеної мами - є. Але проблема в тому, що вони далеко звідси :( Досі надіюсь, що вдастся приїхати до Львова і там охрестити нашу малявку....але ніяких конкретних планів поки що немає. Або доведеться швидко зробити візи і купити квитки своїм подружкам, гг :) Є ще варіант робити хрестини тут і залучити чоловікових знайомих. Але мені здається, тут не придають такого важливого значення цій події, тому таки хотілось би поїхати в Україну. Я маю гарний приклад своєї хрещеної мами, яка ніколи-ніколи не забувала про жодне свято, уродини чи Миколая....тому хотілось, щоб і в житті моєї дитини була така людина :) У всякому випадку, для людей, яких ми попросимо бути хрещеними батьками нашого синочка - це буде сюрприз, бо все вирішиться в останній момент :)

Наталя: Ми з Михайлом ніколи не обговорювали майбутню стать нашого малюка. Особисто я боялася хотіти когось конкретного, бо якщо хочеш хлопця, а народиться дівчинка, то що, вона буде не бажаною, чи як? Тому вже ближче до того терміну, коли УЗД змогло б показати усі надбання нашого малюка, ми почали обговорювати майбутні імена. Щодо хлопчачого імені, сумнівів не було. Оскільки моє дівоче прізвище – Ярема (скоріш чоловіче ім’я), є більш цікавим ніж ім’я Наталя, то ще зі школи, мене «перехрестили» в Ярему. І з цим іменем-прізвищем мені живеться дуже добре. А ще, оскільки я не мужик, то не зможу продовжити рід Ярем…. Тому, ще до вагітності, ми прозвали майбутнього сина Яремою))) Михайлова мама довгий час не вірила, бо хотіла називати внука дещо звичнішим іменем. Та згодом вона вичитала багато цікавого про Ярем і вже задоволена нашим вибором. З дівчачими іменами трохи складніше… Шукали особливе, автентичне ім’я, але зазвичай такі уже зайняті малявками друзів, знайомих, «коханої родини»… тих , хто зважився на цей крок ще в молоді роки. Бо мене 26-річну, а після народження 27-річну вже обзивають «старою породілею». З жінками набагато складніше в тому житті ніж з хлопами. Це стосується як і імен так і вибору хресних. Щодо хресного тата, то сумнівів не було, наш хороший друг Влад з усіма своїми причудами ідеально підходить для цієї ролі. А от з хресною мамою усе набагато складніше… Та, кого я уявляла хресною своїх дітей, знайшла любов в теплих краях. Моя улюблена кума, вже є моєю кумою (тобто я з чоловіком є хресними її синів), а Михайлова бабця не переживе, якщо ми обміняємося кумівством, бо вірить у всілякі забобони. Тому це почесне місце, ще досі залишається вакантним:)

Христя: Я завжди знала що хочу мати дітей, але ніколи ця думка не була такою реальною, аби вигадувати наперед потенційні імена, як дехто з наших знайомих. Ми з чоловіком за багато років разом ніколи про таке не говорили, навіть моя романтична натура не дозволила собі такої думки - як би то назвати наших майбутніх дітей. Ми все-таки переконані реалісти. Але ось прийшов час подумати над ім'ям власної дитини, яка от-от з'явиться. Доньці все життя жити з іменем, яке ми їй дамо, а нам з чоловіком це ім'я часто повторювати і любити. Це дуже ускладнює завдання - ми досі не знайшли того єдиного і найпрекраснішого імені, вчувши яке б обоє сказали - ось, це саме воно:) Тому наразі ми складаємо списки імен, які подобаються - чоловік тяжіє до інтернаціональних, бо ми живемо в різних країнах і невідомо де ще доведеться зростати нашій малечі, а мені, навпаки, подобається, коли за іменем можна легко визначити звідки ти і іноземцям так кумедно-важко дається наше тверде "и". Наприклад, чоловіка кличуть Мікола з наголосом на "і", а мене Хрістя:) Так от, навіть іменам в нашому списку все одно чогось бракує, аби пройти кастинг - то так вже назвали доньку знайомі, то гарне ім'я в скороченому варіанті, але його повний варіант задовгий і не такий гарний, то якісь асоціації з іменем неправильні і тд. Відтак, дитина в нас наразі безіменна, як би це сумно не звучало. Я вже й не знаю де шукати, передивилася всі списки укр.імен, хронологію історичних постатей, позгадувала імена усіх улюблених літературних героїнь, але не знайшла. Шукатимемо ще. З приводу хресних, то завдання теж не з легких, бо хочеться підібрати людей, яких ми любимо і які люблять нас, з якими дружимо і бачимось. Проте, кандидатури вже маємо, хоча остаточно ще не визначились. Але в нас і з хрестинами ціла теремедія буде, бо для цього треба буде їхати в Україну, тут ні укр.церкви, ні хресних. А перед тим як летіти, ще треба владнати купу бюрократичних процедур. Наскільки це все затягнеться - невідомо. Тому наразі пріоритетнішим для нас є придумати імя, а хресні вже потім. Сподіваюсь, воно прийде до мене якось зненацька, може якось прокинусь зранку і раптово спаде на думку або вже після народження малявки, побачу її вперше і зразу шось придумаю:)