Скільки грошей платить держава дітям в Іспанії, Ізраїлі та в Україні? Скільки часу матусі можуть перебувати в декреті? Порівнюємо соціальні системи наших країн далі...
Христя: Оскільки всі громадяни Ізраїлю мусять бути застраховані (на вибір в країні 4 страхові компанії), то відповідно Відомство національного страхування забезпечує кожного соц.виплатами згідно з потребами. Види страхівки залежать від рівня доходів особи, тобто є дорожчі, є дешевші. Одноразова виплата на народження першої дитини тут 1751 шекель (це 500 доларів), щомісячні виплати на дітей від 0 до 18 років - 170 шекелів (50 доларів). Якщо сім'я малозабезпечена то є надбавки до щомісячних виплат і дотації на навчання дітей тощо. Оплачувана декретна відпустка - 12 тижнів, платять ту ж суму, якою була заробітна плата жінки. Також новоспечена мама може взяти 12 тижнів неоплачуваної декретної відпустки. Загалом пів року, саме стільки зберігається за жінкою робоче місце офіційно, не більше. Хоча якщо жінка на цій роботі працювала багато років, неоплачуваний декрет зі збереженням свого робочого місця можна продовжити до 1 року. Щоб декрет оплачували, жінка мала би пропрацювати на одному робочому місці до початку декрету мінімум 10 місяців, тобто це означає що державі платились податки з її зарплати, тому вона заслуговує на виплати, якщо ж вона працювала менше, виплати їй не світять. Частину оплачуваного декрету може взяти й тато. Офіційний вихідний, який дають татусеві у звязку з народженням дитини - аж 1 день, це вже сказали моєму чоловікові на роботі. Оскільки ми іноземці, нічого з цього всього нас не стосується, іноземці мають за все платити:), хоч ми і маємо страхівку та вона не все покриває, як от наприклад пологи. Держава тільки для своїх, але своїм тут доволі комфортно, я б сказала. Хоча звісно для ізраїльських цін 170 шекелів на дитину в місяць це смішно, за це можна купити наприклад 4 малі пачки памперсів на 40 штук (рахую ті, як ми купуємо) + одна хлібина або ж 11 буханок хліба, ну, це згрубша шоб ви уявляли один невеликий похід в супермаркет:) Така от історія. Загалом з візочками на вулицях найчастіше можна побачити бабусь, що означає що молоді матусі на роботі, такщо думаю в декреті тут не засиджуються. В чоловіковому інституті є дитсадок для дітей працівників, то нам ще коли я була вагітною запропонували зарезервувати наперед місце для малявки. Туди беруть немовлят з 6ти місячного віку.
Наталя: Вже 35 тиждень, а я ще досі ходжу на роботу і веду, ну майже, звичний спосіб життя, хоча листок непрацездатності мені дали ще на 30 тижні. Та не уявляю, що можна робити вдома, протягом 2х місяців очікувань. Мабуть, я б розтовстішала як слоненя, хоч Михайло й так називає мене гіпопотамом. Моє пузо росте з нереальною швидкістю, а кількість одягу, що покриває мої округлі форми, з кожним днем зменшується. За мої 27 частенько доводилося мати справу з паперовою тяганиною і вичитуванням усіх можливих законів і прав, що мене не дуже тішило. Зате це дало великий досвід та навики у спілкування з вічно незадоволеними жіночками:) Та у випадку з декретними виплатами, це обійшло мене стороною, бо маю хорошого бухгалтера, яка роз’яснила що і до чого, та без зайвих ускладнень усе сама зорганізувала (добре бути офіційно влаштованим працівником). Пощастило мені й з керівництвом. Адже спілкуємося ми достатньо неформально, тому вони не вимагають від мене жодних заяв\звернень та конкретних дат, коли я знову візьмуся до роботи після пологів. Отож, офіційно декретна відпустка розпочинається з 30го тижня і продовжується протягом 126днів. Від компанії, де працюю, я отримала певну суму за невикористану відпустку, а також приблизно 3200грн – це декретні, які залежать від моєї ЗП. Саме цю суму згодом підприємству повертає фонд соціального страхування. Не пізніше, ніж за 12 днів після народження хлоп’ятка, потрібно оформити соціальну допомогу. Оскільки моя мама так сильно хотіла внучаток, а я дуже боялася, що з народженням дітей доведеться весь час сидіти вдома, відпустку по догляду за малим вона оформлятиме на себе. Тому і стояти у затяжних чергах доведеться їй, а не мені:) Перша сума, яку виплатить нам держава становитиме 10 320 гривень, решта допомоги виплачуватимуть протягом наступних 36 місяців, по 860 грн. на місяць. Тобто, взагальному ми отримаємо від держави 41 280 гривень. І це зовсім не зле, бо мої мами-коліжанки уже починають нарікати на ту нескінченну кількість підгузників, яку закакують і запісюють їхні малята. А це задоволення потребує хороших витрат. Хоч моя мама таки планує шити пеленки, то мабуть прояви радянської культури, як певний ритуал від якого не можна відмовлятися)))
Ярка: Порившись на іспанських сайтах, вичитала, що колись при народженні дитини батькам виплачували 2500€. Тепер через кризу та економію такі гроші можуть отримати не всі. Цього року це ті, хто народив двійню/трійню, багатодітні сім'ї (3 і більше дітей), мами-одиначки та інваліди. В деяких випадках це було і 3500€. Втім я ні під яку з цих категорій не підпадаю, тож нашому Алексу іспанський уряд фінансово допомагати не буде. Я не працюю, тому сама зможу вирішити скільки триватиме мій "декрет" і коли вже пора буде влаштуватись на роботу. А от працюючі іспанки після народження дитини мають на все про все 16 тижнів відпустки по догляду за дитиною. Як казала моя лікарка, з одного боку тут ледь не на державному рівні пропагують грудне вигодовування немовлят, але з іншого - мама мусить переривати цей процес всього лиш через 4 місяці, бо треба повертатись на роботу. До речі, 10 з цих 16-ти тижнів декрету, якщо потрібно, може взяти тато :) А от щодо татових вихідних - то тутешні правила мені подобаються більше, ніж українські. Коли народжується малюк - тато має 2 тижні оплачуваної відпустки на роботі! Мій чоловік, до прикладу, в цей період дуже завантажений на роботі, тому домовився з шефом, шо спочатку візьме тільки кілька вихідних, а решту доплюсує собі до майбутніх відпусток :)
Цікаво дуже порівняти, в якій країні мамі і малюкам живеться найкраще))))) Але виходити на роботу, коли маляткові ще тільки 4 місяці - це якось жорстоко....добре, коли є хтось з рідних, на кого можна залишити дитину (мама, тітка і т.д.), але віддавати в яслі.... для такої маленької дитини - мама це все, це весь його світ, якось це неправильно... після року, коли дитина вже більш самостійна, то це не так страшно....ну але це моя думка))))
ВідповістиВидалитиP.S. Наталя, тих 860 грн хіба на памперси вистачає))))) а як потім підуть сирочки, пюрешки, м'яско кролика або індика)))))))) Ну але добре, що і те платять
Знаєш, здається, тут нема яслів... Тут з 2 років така вже ніби школа :) певно таке як наші садочки... Тому, думаю, якшо мама повертається на роботу через 4 місяці - то наймають няню! Хоча, може, там якісь нюанси ше є...
Видалитину нехай навіть няню...але ж це все одно чужа людина. Я свого малюка перший час тільки мамі могла довірити.... та й то на пару годин))) неспокійно було без нього)))) Ну і з Христіної розповіді я зрозуміла, що в Ізраїлі мама мусить виходити на роботу вже за півроку після пологів і для дітей є дитсадки. ГВ думаю на цьому припиняється, ну або мама мучиться зціджуванням)
ВідповістиВидалитито направду в кожній країні інакше суспільство і традиції. от тут в Ізраїлі як я писала не засиджуються в декреті бо це просто розкіш, адже тут дуже дороге життя тому вигідно бути в оплачуваному декреті тільки а далі - на вулицях купа пенсіонерів з візочками, бавлять внуків. це зразу кидається в очі. а в Німеччині навпаки, пенсіонери тільки з виходом на пенсію починають жити для себе і бавити внуків там не заведено, тому з малюками молоді батьки повсюду. але там теж виходять на роботу швидко бо в країні крім дитсадків є так звага Кіта - садки від 0 до 2х років. якшо такі є то значить і попит є, я собі так думаю. такшо скільки бути в декреті то не лише від бажання мами залежить.
Видалити