Зміни в організмі!

 

 

 27, 24, 18 - наші тижні вагітності. Як змінюється наш організм, наші відчуття і що нового на цих термінах?

 
Христя: Щоранку я оглядаю власне тіло у великому дзеркалі, коли вдягаюся. Мені цікаво бачити як воно змінюється. Наразі в мене чергові переживання, 27й тиждень, а пузо геть невелике, таке, ніби я гість на весіллі і вже пора йти додому, бо переїлась. Воно заокруглилося внизу, але талію ще цілком відчуваю. Загалом, пузо так плавно і природно більшає, що не відразу помічаєш. Хоча, збоку вагітність вже більш помітна, вже всі розуміють що we're expecting. З нових відчуттів, то іноді може нити спина, тоді я біжу плавати в басейн і це допомагає, іноді відчуваю напруження м'язів живота, так ніби покачав прес і вони трохи болять, але це само проходить. Ще таке враження, ніби малявка дуже-дуже низько розташована, через що іноді, коли кудись спішу і йду швидко, "відчуваю живіт" так би мовити. Взагалі далеко ходити пішки не хочеться, я швидко втомлююся, кожні 15 хв хочу в туалет, тож перспектива сходити на денний hiking в пустелю (а це якраз планує мій муж) на мене взагалі наводить жах:) Тому зараз я за більш пасивний, повільніший ритм життя. До звичних стусанів малечі додалися нові рухи - пускання хвильок. Це мене дуже смішить, шо аж заснути ввечері не можу:) Апетит зовсім не збільшився, хоча пишуть що маля росте і їсти має хотітися більше. В мене наразі виходить харчуватися тричі на день як і завжди, тими ж порціями, навіть трохи меншими плюс перекуси фруктами. Штанів для вагітних сенсу вдягати ше немає, цілком зручно в тоненьких стрейчових джинсах, які я навмисне купила трохи заширокими в талії. Ось такі зміни. Вагітності залишилось ще якихось 3 місяці:)

Ярка: Мені дуже пощастило, бо майже усі понад 5 місяців я почуваю себе прекрасно. Раніше жартувала, що інколи й забуваю, що вагітна, бо ніяких змін. Але тепер про це не дає забути вже трохи більше пузо :) А після узд, коли ти вже бачиш, що там всередині хтось є - відчуття вагітності стає ще "ближчим". А особливо, коли дитинка вже штовхається і щоразу нагадує про себе. Чула від багатьох знайомих про не зовсім приємні зовнішні зміни в організмі під час вагітності. В когось випадали зуби, в когось псувалось волосся чи нігті, в когось набрякали руки і ноги...але, на щастя, про це я тільки чула і не відчула на собі. Звичайно, боюсь стати запухлою пузатою жіночкою, але зміни у вазі наразі мінімальні (не скажу скільки), досі ношу свої улюблені джинси і в магазини "для вагітних" або "XXL" ще не заходила :) До сих пір для мене усі ці "вагітні зміни" є більш емоційні, ніж фізичні. Принаймні доки ще влажу в свій одяг і можу сама собі зашнурувати взуття :)

Наталя: Миколай приніс мені ваги. Відтепер кожен мій ранок розпочинається зі зважування. Нагадує період в 16 років, коли вважала себе грубою та страшною, а ще постійно робила заміри свого тіла в надії досягти ідеальних параметрів. Та наразі мене цілком влаштовують усі мої нові і збільшені випуклості). Після того як поїм не доводиться втягувати пузо, а навпаки, гордо випучую його. Я вже на вісімнадцятому тижні, а моя вага збільшилася лише на 3 кг, сподіваюся що до дев'ятого місяця наберу 10­12кг і не більше. Нещодавно придбала супервузькі штани і от коли перестану поміщати туди свої ножиська - це буде знаком, що зі смачною їжею варто припиняти і харчуватися лише корисною) Жодних дискомфортних змін не відчуваю, не даремно говорять, що другий триместр найкращий. Але лікар постійно запитує чи не розпухли в мене кінцівки, наче ­ “чому в тебе досі вони не розпухли?”. Інколи болить спина, але то не так трагічно. Від сьогодні розпочала маститися олійкою, щоб усі мої вигини після народження прийняли попередні форми. А ще, здійснилася моя підліткова мрія, відтепер у моєму гардеробі є білизна яка стала замалою. Думаю мене зрозуміють дівчата з першим розміром. Без жодних хірургічних втручань - повний другий!!! І нехай хтось ще скаже, що мрії не здійснюються:) Я вважаю, що все залежить від того, як себе налаштуєш. Для когось вагітність це затяжна відпустка, та для мене це особливий стан, коли я можу дозволити відпочити собі трохи більше ніж завжди, але
в жодному разі не розслаблятися повністю.