Плануємо вагітність...

Ярина: Хворію я не часто, тому і до лікарів зверталась рідко...навіть якщо і були якісь простуди чи болячки - то, не знаю звідки, але мама вдома знала що робити і без допомоги лікарів. Навіть до стоматолога зверталась вже коли дуже припікало :) відповідно і в гінеколога ніколи в житті не була, але завжди жартували, що таки доведеться піти, коли завагітнію:) але хвилюватись за своє здоров'я не було причин...і моє, і дитинки. Вважала, що готуватись особливо теж не треба було - шкідливих звичок не маю, зі спортом дружу та й веду достатньо здоровий спосіб життя:) не знаю чи добре це чи погано - я досі не читаю ніяких книжок про вагітність і не дивлюсь документальних фільмів))  але можу сказати, що хоч це і вперше, та певний стаж бути "мамою" у мене вже є - маю молодшу сестру і двох братиків :)

Наталя: Я ніколи особливо не слідкувала за своїм здоров'ям. Як на мене, просто так ходити до лікарів не можна, бо вони обов'язково знайдуть якусь болячку. Єдине, що варто знати, чи не має у тебе СНІДу. Але оскільки ми з Яркою часто були донорами крові, то я знала, напевне, що такого в мене немає.... Веду до того, що жодних аналізів перед вагітністю не здавала та до лікарів не ходила. Єдине, що я зробила, то спробувала схуднути без жодних тренажерів та супер-дієт(завжди боялася бути товстою матусьою). Знайшла фізкульт-вирізки з журналу “маминої молодості” та перестала їсти солодке. І таки допомогло) То ж якщо змогла зробити це перед вагітністю, то без проблем зроблю це і після, найголовніше в нашому житті - то віра). А ще, я зробила щось нереальне, те над чим ніколи й не задумувалася. Я кинула курити. Я не уявляла, що зможу позбутися цієї звички, яка переслідувала мене багато-багато років. Спочатку було неймовірно складно, але потім — токсикоз в поміч:)) Отож, порада від майбутньої мами: не знаєш як позбутися поганих звичок — ЗАВАГІТНІЙ!

Христя: Ми з чоловіком зовсім не спонтанні, занадто сильно розплановуємо наше життя, коли це можливо, те саме було і з бейбіком. Раніше відчували якось, що ми ше не готові, хоч разом вже багато років, але нас чекав черговий переїзд і ми вирішили, що саме в Ізраїлі в мене буде курортний декрет під пальмами і біля моря:) В червні ми були два тижні вдома, в Україні і я вирішила здати всі необхідні тести перед тим як завагітніти, бо ніколи до того в житті не була в гінеколога на огляді і жодного разу не здавала кров з вени. Ну і оскільки тоді ми ше жили в Дрездені, в Україні така діагностика обійшлась мені дешевше. У Львові в репродуктивному центрі на Короленка, я здала німєряно крові на ТОРЧ-інфекції, СНІД, гормони і пройшла огляд в гінеколога. Результати показали, що все гаразд зі здоров'ям і я щаслива поїхала назад. І все в нас відразу й сталось:) Хоча, додам, що я - страшна боягузка. Я була просто шокована як мені не стало зле під час взяття крові з вени. До того здавала тільки кров з пальця і мене зразу починало нудити і біліти обличчя. Отже, фізично і психологічно ми були готові, а найважливіше фінансово, проте тепер переконуюсь, що до дитини не будеш готовим, поки її не побачиш. Бо зараз під час вагітності, коли ми вже бачимо бейбіка на узі і чуємо рухи, те відчуття майбутнього батьківства все одно ще дуже аморфне.