Що б такого з'їсти?

Тортик чи квашені огірочки? Чи може все відразу? Далі про те, на які смаколики тягне вагітних:)

 
Ярка: Завжди була впевнена, що усі стереотипи про харчування вагітних я відчую на собі. Певно, треба дивитись менше фільмів:) але, на диво, жоднісіньких змін у своїх вподобаннях щодо їжі немає. Як нема і не було токсикозу чи якихось особливих захцянок. Це, звісно, прекрасно, хоча не маю відмазок типу "я не можу сьогодні готувати вечерю, бо мене нудить від запахів"))) Лише у перші місяці якось загалом не було апетиту...їла, бо треба хоч щось з'їсти...а зараз все, як було і колись) і солодке, і солене, і смажене, і варене :) єдине, за що я переживала (навіть не переживала, а просто цікавилась) - я не їм м'яса...і не з якихось переконань чи принципів, а просто, бо не дуже і смакує. Чоловік переконував, що я повинна змінити це хоча б на цих кілька місяців....але заспокоїв мене лікар, який сказав, що це навіть дуже добре, що я не їм м'яса. У мене група крові 2 мінус...і, виявляється, для неї більш природнє є вегетеріанське харчування:) такщо продовжую смакувати безліч видів рибки і морепродуктів, яких на Майорці не бракує :)

Наталя: В кожного були вечори, коли перепивав пива, чи вина, чи чогось міцнішого, а на ранок було неймовірно зле... Але ти розумів, що після обіду цей стан мине і життя знову буде прекрасним. От і я, на початку 6 тижня вагітності прокидаюся з відчуттям, що щось не те і розумію, що алкоголю я не вживаю, але відчуття ніби вчора був ще той вечір. Саме так, в моє вагітне життя увірвався токсикоз, про який я, до речі, колись мріяла. У мене з'явилися надздібності, я відчувала усі можливі запахи, хто що їв, хто чим пахнився... Тому на ці 8 тижнів я забула, що таке їжа. Все що я раніше так любила - бургери, піца, випічка, тайська їжа і навіть суші, викликали в мене найгірші емоції. А піковим моментом мого токсикозу стала рекламна листівка фастфуду, в якому часто харчувалися. Та на щастя, ця листівка застала мене вдома, а не на вулиці. На цей період я підсіла на фруктову “дієту”, також інколи могла їсти вівсяне печиво. Та немає лиха без добра, я схудла на 3 кг))) Наразі, вже можу їсти ще щось окрім мандаринок, але то все, що раніше так любила, досі не їм... То наче та малеча, яка в мене в пузі, говорить ­ “Мама, я тобі не дозволю їсти, ту всю гадість, час нормально харчуватися”. Щодо міфу про ті захцянки, які виникають у вагітних жінок щодо їжі, то наразі мене це оминуло, подивимося що буде далі. Звичайно, що інколи, гуляючи супермаркетом, я кладу до корзини з їжі щось таке дороге, що не можу дозволити кожного дня. Але мій супер­стан - це швидше відмовка для мого чоловіка ­ “Михайло, ну я ж вагітна...”)))

Христя: Начитавшись форумів, я думала що з вагітністю мене так само критиме і я мазатиму варення на голубці чи тортік закушуватиму огірком, на крайняк, думала, шо будитиму чоловіка серед ночі шоб негайно дістав мені кавун, крейду чи французькі макарунс:). Але в мене настільки все незмінно, шо аж нецікаво. Токсикозу не було, нудити могло легко іноді зранку в перший місяць або лише від далеких поїздок. З єдиних змін - це менше хочеться солодкого. Вже кілька місяців обходжусь без шоколаду, а коли замовляю десь десерт то не можу його доїсти, що впринципі для мене дивно, бо солодке любила завжди. Правда, фрукти їм так само багато і часто. В перші місяці було загальне зниження апетиту, було байдуже що їсти і байдуже що купувати з продуктів, чого теж раніше не було. Так само не змінилась моя реакція на запахи - ваніль, кава чи запах свіжого хліба, як і раніше, приємні, а старі парфуми не почали дратувати. Тож для мене вагітність - якийсь надто природний стан без особливих змін в смаках і без захцянок. Принаймні, поки що.